Відділення ядерної медицини

Вже понад 60-років в клініці інституту працює одне з найбільших в Україні відділення ядерної медицини.

Це одне з небагатьох місць в Україні, де широко використовуються різні радіофармпрепарати (РФП) як з діагностичною, так і з лікувальною метою.

Всі лікарі відділення – висококваліфіковані фахівці з ядерної медицини, майже всі мають науковий ступень та вищу кваліфікаційну категорію та володіють суміжними спеціальностями.

Відділення оснащено сучасним діагностичним обладнанням та спеціальними палатами для проведення радіонуклідної терапії, функціонують 25 ліжок

Основними клінічними напрямками роботи відділення є:

Діагностичні дослідження:

остеосцинтиграфія з ^99mТс- Технецієм-пірфотехом і ^99mТс МDP для виявлення кісткових метастазів для раку різних локалізацій (700 пацієнтів на рік);
тиреосцинтиграфія з технецієм-пертехнетатом для визначення залишків тироїдної тканини у вилікуваних пацієнтів з раком щитоподібної залози, визначення локалізації щитоподібної залози при загрудино- розташованій щитоподібній залозі, визначення функціональної активності щитоподібної залози (автономного вузла при тиреотоксикозі, тощо) (500-600 в рік);
сцинтиграфія з використанням ^99mТс- технеція з MIBI та V-DMSA для діагностики йодонегативних метастазів раку щитоподібної залози;
динамічна реносцинтиграфія з ^99mТс- технецієм ДТПА та ^99mТс пентатехом для визначення параметрів секреторно-екскреторної функції нирок, ступеню порушення уродинаміки хронічної ниркової недостатності ( 50-100 пацієнтів на рік).

Лікувальні заходи:

лікування раку щитоподібної залози відкритими ізотопами радіойду з наступною «постлікувальною» сцинтиграфією (500-600 пацієнтів щорічно);.
постлікувальний моніторинг хворих, що вилікувались (2000-3000 пацієнтів щорічно);
лікування радіойодом дифузного токсичного зобу (10-20 пацієнтів на рік);
лікування серінгомієлії радіойодом (3-5 пацієнтів на рік);
лікування медулярного раку щитоподібної залози радіойодом з ¹³¹-І-MIBG;
паліативне лікування метастазів в кістки при онкологічних захворюваннях різних локалізацій такими радіонуклідами як ³²P, ⁸⁹Sr, ¹⁵³Sm-оксабифором.

Основними науковими напрямками роботи відділення ядерної медицини є:

Визначення показань до радіойодотерапії в протипухлинному лікуванні тироїдної мікрокарциноми.
Розробка тактики терапії хворих на йодонегативний диференційований тироїдний рак і визначення шляхів для подолання радіойодорезистентності.

Вибір тактики лікування кісткових метастазів ¹⁵³Sm-оксабифором для зниження ризиків ускладнень

Із історії відділення

Відділення було засноване в 1924 році відомим лікарем терапевтом-онкологом Михайлом Іллічем Лівшицем (1878–1934), який керував ним на протязі тривалого часу.

Протягом 10 років тут вивчали актуальні питання клінічної онкології, гематології, захворювань шлунково-кишкового тракту У 1927 році М.І.Лівшиць видавав монографію „Учение об опухолях человека”, і в 1930–1931 рр спільно з А.В.Мельниковим, який очолював хірургічне відділення клініки – двотомник „Клініка злоякісних пухлин, що став першим керівництвом для лікарів-онкологів України.

В наступні роки відділенням керували учні М.І.Лівшиця: М.О.Бокальчук, Ю.Е.Лантодуб. У 1952 р. відділення було реорганізовано у відділення системних і внутрішніх хвороб і до 1963 р на його чолі стояв Б.М.Варшавський, потім – Ю.Е.Лантодуб, В.В.Шишкіна, Ю.Е.Лівергант, В.І.Іваницька, Л.І.Федорова, С.І.Роздільський, О.Г.Приходько, Г.І. Ткаченко.

Після реорганізації інституту в Харківський НДІ медичної радіології, починаючи з 1967 р. у відділенні почали виконувати наукові дослідження з актуальних питань радіоізотопної діагностики – удосконалювали існуючі й розробляли нові методи ранньої діагностики і променевого лікування раку і низки захворювань з допомогою різних радіоактивних речовин.

Багаторічні дослідження відділення були узагальнені в докторських дисертаціях працівників:

Ю.Е.Лівергант, тема дисертації – „Лікувальне застосування радіоактивного йоду при дифузному токсичному зобі і деяких захворюваннях серцево-судинної системи”, 1969 р.

В.В.Шишкіна, тема дисертації – „Поліцитемія (клініко-радіологічне дослідження), 1971

Е.Д.Чеботарьова, тема дисертації – „Ефективність і наслідки радіойодтерапії та хірургічне лікування хворих на тиреотоксикоз”.

Н.І.Афанасьєва, тема дисертації – „Патогенетичне обгрунтування застосування комплексу променевих методів дослідження в диспансерному нагляді учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із тиреоїдною патологією”, 2000 р.

На підставі наукових досліджень проведених у відділенні, його співробітниками було захищено кандидатські дисертації, серед них: Ю.Е.Лівергант, В.І.Іваницька, Е.Д. Чеботарьова, В.В.Шишкіна, Н.П.Лизогуб, Л.І.Федорова, Ю.А.Нагулін, С.І.Роздільський, І.М.Лозинська, І.М.Сорокін, Я.Е.Вікман, Л.Я.Васильєв, Г.І. Ткаченко, О.М.Астап’єва Г.В.Грушка, Н.І.Луховицька.

Технології ядерної медицини використовуються в інституті майже 100 років. З початку 1960-х років відділення ядерної медицини посідає перше місце в Україні за обсягами використання радіофармпрепаратів. Основним напрямком роботи клінічного відділення і наукової групи ядерної медицини є розробка і впровадження нових методів радіонуклідної діагностики і лікування хвороб людини.

Підрозділ був заснований у 1923 р. відомим онкологом М.І. Лівшицем як радіум-терапевтичне відділення; з 1958 р. – кабінет кобальтотерапії; з 1969 р. – відділення радіоізотопної діагностики; з 1984 р. – відділення променевої діагностики і радіонуклідної терапії; з 2012 р. – відділення ядерної медицини. Відділення очолювали : перша в СРСР та друга у світі (після Марії Кюрі) жінка-радіолог Г.Г. Ченч (1923–1941); канд. мед. наук Т.П. Субботіна (1944–1946); І.Ф. Зерницький (1946–1947); Ю.Ю. Лантодуб (1948); М.О. Бакальчук (1949–1950); канд. мед. наук Б.М. Варшавський (1953–1958); канд. мед. наук Є.О. Базлов (1959–1968); канд. мед. наук Ю.Ю. Лантодуб (1969–1973); В.І. Іваницька (1974–1978); канд. мед. наук Л. І. Федорова (1978–1979); канд. мед. наук Ю.І. Тарасенко (1979–1981); канд..мед. наук С.І. Роздільський (1984–1990); канд. мед. наук Л.Я. Васильєв (1991–1992); канд. мед. наук Г.І. Ткаченко (1993-2014), канд..мед.наук Г.В. Кулініч (2014-2019), з 2019 р. – канд. мед. наук Л.Я. Васильєв.

Відділення має спеціальні палати та всю необхідну інфраструктуру для розміщення хворих, які отримують діагностичні чи терапевтичні радіо-фармпрепарати (РФП), а також «аварійних» пацієнтів з внутрішнім потраплянням радонуклідів. Відділення обладнане сучасною діагностичною технікою, зокрема томографічною гамма-камерою ГКС-301Т.

Виконується широкий спектр діагностичних досліджень:

остеосцинтиграфія з 99mТс- пірфотехом і 99mТс МDP для виявлення кісткових метастазів при раку різних локалізацій (700 пацієнтів на рік);
тиреосцинтиграфія з технецієм-пертехнетатом для визначення залишків тироїдної тканини у вилікуваних пацієнтів з раком щитоподібної залози, визначення локалізації щитоподібної залози при загрудино- розташованій щитоподібній залозі, визначення функціональної активності щитоподібної залози, автономного вузла при тиреотоксикозі, тощо (500-600 хворих на рік);
сцинтиграфія з використанням 99mТс з MIBI та V-DMSA для діагностики йодонегативних метастазів раку щитоподібної залози;
динамічна реносцинтиграфія з 99mТс ДТПА та 99mТс пентатехом для визначення параметрів секреторно-екскреторної функції нирок, ступеню порушення уродинаміки хронічної ниркової недостатності (50-100 пацієнтів на рік).

У відділенні проводять радіонуклідне лікування раку щитоподібної залози відкритими ізотопами 131І з «постлікувальною» сцинтиграфією (500-600 хворих щорічно), а також дифузного токсичного зобу (10-20 пацієнтів на рік) і серінгомієлії (3-5 пацієнтів на рік). Тут вперше в Україні почали застосувати 131І-MIBG у хворих з медулярним тироїдним раком. Проводиться паліативна терапія множинних метастазів в кістки при онкозахворюваннях різних локалізацій за допомогою 32P, 89Sr, 153Sm-оксабифор. Виконується постлікувальний моніторинг хворих, які вилікувались (2000-3000 осіб щорічно).

У випадку радіаційної аварії відділення готове надавати радіологічну допомогу (деконтамінацію, обстеження, лікування) потерпілим з радіонуклідним забрудненням.