Рак яєчників (РЯ)

ІМРО > Усі публікації > Інформація про захворювання > Рак яєчників (РЯ)

Рак яєчників займає 4-те місце у структурі онкологічних захворювань жіночої репродуктивної системи, поступаючись за частотою раку молочної залози, ендометрія і шийки матки. При цьому найбільша кількість жінок, хворих на злоякісні пухлини статевих органів помирають саме від РЯ (50 – 65 %). Летальність на першому році після встановлення діагнозу РЯ складає 35 %.

Доведено, що частота захворювань зростає в періоді постменопаузи. У віковій групі 40 – 44 років захворюваність складає 15 – 17 на 100 тис. населення. Водночас у віковій групі 75 – 79 років захворюваність доходить до 50 – 55 випадків на 100 тис. населення, тоді як герміногенні пухлини яєчників частіше виникають у дітей і молодих жінок.

Показники п’ятирічної виживаності залежно від стадії РЯ: стадія I – 93 %, стадія II – 70 %, стадія III– 37 % і стадія IV – 25 %.

Необхідно підкреслити, що значна кількість хворих на РЯ спочатку потрапляють у неспеціалізовані установи, де отримують неадекватне лікування. Все це призводить до фатального погіршення результатів подальшого лікування.

Дуже важливо діагностувати РЯ на ранній стадії захворювання і таким чином збільшити термін виживання, однак зробити це досить складно. На підставі клінічних, морфологічних і молекулярно-генетичних даних пухлини яєчника ділять на дві групи – I і II типу. Пухлини I типу повільно ростуть, виникають з пограничних пухлин. До них відносяться мікропапілярні, серозні, муцинозні, ендометріоїдні аденокарциноми. Пухлини II типу відрізняються швидким зростанням, дуже агресивні, як правило, не пов’язані з попередніми пограничними пухлинами і складають більшість пухлинних утворень яєчника. Зазвичай вони діагностуються на пізніх стадіях. До них належать пухлини високого ступеню злоякісності – серозні аденокарциноми, злоякісні мезодермальні пухлини (карциносаркоми) і недиференційовані карциноми.

Рак яєчників

Рак яєчників з метастазами в сальник

Терміни обстеження, що можна здійснити в нашій консультативній  поліклініці спеціалізованої установи до 8 днів.

Обсяг обстежень:

  1. Анамнез хвороби та життя
  2. фізикальне обстеження
  3. клінічно обстеження
  4. гінекологічне ректо-вагінальне дослідження
  5. пухлинний маркер СА-125, Не-4.
  6. рентгенографія органів грудної клітки,.
  7. Рентгеноскопія ШКТ, ірігоскопія або фіброгастродуоденоскопія та колоноскопія
  8. цитологічне дослідження асцитичної рідини
  9. дослідження молочних залоз, щитовидної залоз
  10. УЗД органів черевної порожнини
  11.  комп’ютерна томографія
  12.  консультація морфологічних препаратів з ЛПЗ (у хворих оперованих в ЛПЗ)
  13.  консультація хіміотерапевта, радіолога, анестезіолога та інших фахівців за показаннями.

ОБСЯГ СТАНДАРТНОГО ЛІКУВАННЯ

Стадії IA,В G1-G2, (крім світлоклітинного гістотипу):

Хірургічне втручання: екстирпація матки з додатками, резекція великого сальника та ревізія черевної порожнини, біопсія лімфатичних вузлів, мазки – відбитки з різних відділів черевної порожнини з метою адекватного стадіювання.

Консервативна тактика (як виключення): у молодих хворих на рак яєчників IA стадії, які бажають зберегти фертильність, при високодиференційованих карциномах (G1): однобічна аднексектомія, оментектомія → ретельне диспансерне спостереження → після народження дитини або закінчення дітородного віку → операція в повному обсязі.

Ад’ювантна хіміотерапія I лінії.

Стадії IA,В G3, 1С, IIА,В,С, всі стадії світлоклітинного раку

Хірургічне втручання: екстирпація матки з додатками та резекція великого сальника, комбіновані операції + ад’ювантна хіміотерапія I лінії.

         Проводяться 6 курсів хіміотерапії за однією із схем. У випадку клінічного прогресування захворювання або високого рівня маркера СА-125 після операції та ад’ювантного лікування варто переходити на хіміотерапію ІІ лінії (див. в таблиці №5).

При наявності асциту – парацентез, встановлення в черевну порожнину катетера для евакуації асциту та проведення ендоабдомінальної ХТ.

         При лікуванні хворих з ексудативним плевритом ефективні похідні платини, а також препарати, що вводяться ендоабдомінально або внутрішньоплеврально.

Стадії III-IV

циторедуктивна операція (екстирпація або надпіхвова ампутація матки з додатками, оментектомія, видалення, по можливості, всіх інших осередків пухлини: в черевній порожнині, заочеревинному просторі, лімфатичних вузлах) → 6 курсів хіміотерапії I лінії . Наявність пухлинного плевриту не міняє тактики лікування. У хворих з нерезектабельними пухлинами, метастазами в печінку, легені, надключичні лімфатичні вузли, при масивному ураженні середостіння, наявності асциту – неоад’ювантна хіміотерапія 2-3 курси з наступним вирішенням питання щодо операції.

Променева терапія в схемах хіміопроменевого лікування

На залишкову пухлину, разова осередкова доза 2 Гр до сумарної осередкової дози до 35-50 Гр, та на метастази в лімфатичні вузли (надключичні, середостіння, заочеревинні, пахвинні та ін.).

МОНІТОРИНГ ХВОРИХ РЯ

1. Консультація онкогінеколога (упродовж першого року кожні 3 місяці, потім 1 раз в 6 місяців).

2. УЗД органів черевної порожнини (упродовж першого року кожні 3 місяці, потім 1 раз в 6 місяців).

3. Аналіз крові на пухлинний маркер СА- 125, Не 4 (упродовж першого року кожні 3 місяці, потім 1 раз в 6 місяців).

4. Рентгеноскопія органів грудної клітки (1 раз в 6 місяців).