Рак щитоподібної залози

 

Раком щитоподібної залози в більшості випадків хворіють жінки, середнього віку, співвідношення  чоловіки/жінки дорівнює 1:3.

Залежно від  ступеню розповсюдженості пухлинного процесу і наявності/відсутності віддаленого метастазування  пухлинного процесу виділяють   IV стадії цього онкозахворювання.

Лише при РЩЗ розподіл стадій захворювання прямо пов’язан з віком пацієнта. Так, підкреслюємо, що всі пацієнти до 45 років без ознак віддаленого метастазування відносяться до І ст захворювання

Класифікація раку щитоподібної залози

(код МКХ – О С73) за системоюTNM(5-е видання, 1997 рік)

TNM клінічна класифікація

Т – первинна пухлина

Т_х – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини

Т₀ –первинна пухлина не визначається

Т₁ – пухлина до 1см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною ЩЗ

Т₂ – пухлина розміром до 4см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною ЩЗ

Т₃ – пухлина понад 4см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною ЩЗ

Т₄ – пухлина будь-яких розмірів з поширенням за межі капсули ЩЗ

Примітка: кожнаТ – категорія може бути розділена:

а) солітарна пухлина

b) множинні пухлини (класифікується найбільша)

N – регіонарні лімфатичні лімфовузли

N_х – не досить даних для оцінки стану регіонарних лімфовузлів

N₀ – немає ознак ураження регіонарних лімфовузлів

N₁ – метастази в регіонарних лімфатичних вузлах

N_1а – метастази в одному або кількох гомолатеральних шийних лімфовузлах

N_1в – метастаз(и) у білатеральних шийних лімфовузлах, по середній лінії, або

в контралатеральних лімфовузлах , або в середостінних лімфовузлах

М –віддалені метастази

Мх – не досить даних для визначення віддалених метастазів

М₀ – не має ознак віддалених метастазів

М₁ – наявні віддалені метастази

рТNM Патоморфологічна класифікація

Категорії рТ, pN, рМвідповідають категоріямТ, NтаМ.

pN0– Матеріал для гістологічного дослідження після селективної шийної регіонарної

лімфаденектомії повинен включати не менше 6 лімфатичних вузлів.

Групуванням за стадіями (папілярний або фолікулярний рак)

До 45 років
Стадія І	будь-яке Т	будь-яке N	М0
Стадія II	будь-яке Т	будь-яке N	М1

45 років і старші
Стадія І	Т1	N0	М0
Стадія II	Т2 Т3 Т4	N0 N0 N0	М0 М0 М0
Стадія III	будь-яке Т	N1	М0
Стадія IV	будь-яке Т	будь-яке N	М1

Групуванням за стадіями (медулярний рак)

Стадія І	Т1	N0	М0
Стадія II	Т2 Т3 Т4	N0 N0 N0	М0 М0 М0
Стадія III	будь-яке Т	N1	М0
Стадія IV	будь-яке Т	будь-яке N	М1

Групуванням за стадіями (недиференційований рак)*

Стадія IV

будь-яке Т

будь-яке N

будь-яке М1

Прогноз виживаності при раку щитоподібної залози прямо пов’язано з морфологічною формою цього захворювання.

Диференційовані форми (папілярний, фолікулярний і папілярно-фолікулярний варіанти) раку щитоподібної залози мають вкрай благоприємний прогноз.

Узагальнені дані:

5 ти річна виживаність при папілярному РЩЗ це дещо більше 95%  , при фолікулярному – 85%.

10 ти річна виживаність при папілярному РЩЗ  дещо більше 90%  , при фолікулярному 70 %.

 Для пацієнтів молодого віку прогноз вилікування кращий, ніж для хворих похилого віку. Прогноз гірший у пацієнтів похилого віку і у чоловіків.Навіть пацієнти молодого віку з папілярним/фолікуваляним РЩЗ і метастазами в  лімфатичні вузли і легені мають гарний прогноз,  10 річна виживаність більше ніж 80 %.

Для медулярного раку щитоподібної залози прогноз залежить від форми захворювання (генетична чи спорадична) і коливається від 90% (при І-ІІ  ст захворювання і відсутності віддаленого метастазування) до 30 % при метастатичній формі цього захворювання.

Найбільш агресивним є анапластичний (недиференційований) рак щитоподібної залози. Більшість пацієнтів гинуть протягом 24 місяців після встановлення діагнозу, 5 ти річна виживаність не перевищує 5 %

         До етапів діагностики папілярного та фолікулярного РЩЗ відносяться:

 -ультразвукове дослідження  шиї (УЗД)

 – тонкоголкова  аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) найбільш підозрілого пухлинного вузла (або декількох при багатовузловуму зобі)

-цитологічне дослідження отриманного матеріалу

-бажано проведення імуноцитохімічного дослідження з визначенням рівню тиреоглобуліну в пунктаті

-для виключення медулярної форми раку ЩЗ  потрібно дослідження крові на кальцитонін

-при сумнівних результатах цитологічного дослідження  та при розповсюдженому процесі с загрудиною локалізацією бажано проведення тиреосцинтиграфії  з 99mTc- пертехнетатом (для виявлення функціональної активності тироїдної тканини)

– при розповсюдженному процесі для визначення наявності віддалених метастазів може бути призначено компютерна томографія  шиї, органів грудної порожнини, органів черевної порожнини з в/в посиленням.

Для встановлення діагнозу потрібні наступні лікарі-спеціалісти:

Радіолог, або онколог, лікар з ядерної медицини , лікар УЗД діагностики, лікар- цитолог, сучасна лабораторія для визначення  імуно-ферментних показників, гамма-камера.

Всі необхідні етапи діагностики мужуть бути проведені висококвалдіфікованими спеціалістами в ДУ Інститут медичної радіології та онкології ім С.П. Григор’єва  НАМНУкраїни.

Виключенням є випадки необхідності проведення позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-КТ) для пацієнтів з розповсюдженим йодонегативним раком та медулярним раком. Призначення видає лікар-онколог-радіолог.

ПЕТ –КТ знаходиться в 3 клініках м Київа: Лісод, Феофанія, міський Київський онкологічний центр.

Етапи лікування диференційованого (папілярного/фолікулярного) раку щитоподібної залози:

• Хірургічне лікування – тотальна тироїдектомія (тироїдектомія з лімфодисекцією  при наявності метастазів в лімфовузли шиї, за призначенням лікаря )
• Радійодотерапія за призначенням лікаря радіолога (1 чи більше курсів залежно від стадії пухлинного процесу і розповсюдженості пухлини)
• Пожиттєва супресивно гормонотерапія
• Пожиттевий моніторинг (2 рази на рік- 1 рік, 1 раз на рік 5-10 років)

Етапи лікування медулярного раку щитоподібної залози

• Хірургічне лікування – тотальна тироїдектомія (тироїдектомія з лімфодисекцією  при наявності метастазів в лімфовузли шиї, за призначенням лікаря )
• Проведення післяопераційного курсу дистанційної променевої терапії на область ЩЗ  при ІІІ-ІV ст захворювання
• Проведення радіонуклідної терапії ¹³¹І MIBG при ІІІ-ІV ст захворювання і, наявності віддаленого метастазування, за призначенням консіліуму
• Призначення таргетних препаратів, інгібіторів тирозін-киназ (за вирішенням консиліуму) при ІІІ-ІV ст захворювання і, наявності віддаленого метастазування.

Лікування анапластичного(недиференційованого раку щитоподібної залози)

• Можливо проведення неоадювантного хіміо-променевого лікування при місцево-розповсіджених формах РЩЗ
• Хірургічне лікування в максимально можливому радикальному обємі з лдімфодисецкцією лімфовузлів шиї
• Проведення післяопераційоного курсу ДПТ на область проекції пухлини
• Проведення хіміотерапевтичного лікування, можливо поєднання променевого і поліхіміотерапевтичного лікування