Колоректальний рак

Рак– злоякісна пухлина з епітеліальних клітин, що має здатність проростати в орган і навколишні структури і поширюватися (метастазувати) в лімфатичні вузли і інші, розташовані далеко від пухлини, органи.

Рак ободової кишки розвивається із слизової оболонки стінки кишки, яка і є залозистим епітелієм. Така пухлина називається “аденокарцинома”.

 Пухлини іншої природи (карциноїд, гастро-інтестинальні, стромальні пухлини) в товстій кишці зустрічаються набагато рідше (3-5% від усіх злоякісних новоутворень товстої кишки).

Захворюваність РТК у пацієнтів у віці 40 років і менше складає 8 на 100 000 населення, а у людей 60 років і старше – 150 на 100 000 населення, це відноситься і до чоловіків і до жінок.

У структурі смертності від злоякісних новоутворень на частку РОК доводиться 4,3% у чоловіків і 7,9% у жінок.

Загальне 5-10-річне виживання для хворих раком ободової і прямої кишки складає 61%.

I стадія означає локалізований пухлинний процес в межах слизового або м’язового шару кишки (97-85%);

II стадія відповідає пухлинному ураженню усієї стінки кишки і навіть поширенню на сусідні органи, але за відсутності ураження лімфатичних вузлів (80-76) %);

III стадія встановлюється за наявності уражених лімфатичних вузлів при будь-якій поширеності пухлини (46-36 %);

IV стадія визначається наявністю віддалених метастазів пухлини або канцероматозу при будь-яких розмірах пухлини і будь-якому стані лімфатичних вузлів (10-15%);

Діагностика колоректального раку включає в себе:

 ·  збір скарг та анамнезу;

 · фізикальне обстеження;

 · пальцьове дослідження прямої кишки (є обов’язковим методом діагностики захворювань прямої кишки, малого тазу і органів черевної порожнини. Воно завжди передує інструментальному дослідженню);

 ·загальний аналіз крові;

 ·загальний аналіз сечі;

 · біохімічний аналіз крові(загальний білок, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинин, білірубін, глюкоза);

 · коагулограмма (ПТЧ, Фібриноген, АЧТЧ/АПТЧ, МНО, етаноловий тест);

 · ЕКГ;

 · післяопераційне гістологічне дослідження.

Аналіз калу на приховану кров. Кровоносні судини на поверхні пухлини крихкі і легко ушкоджуються каловими масами. Пошкоджені кровоносні судини зазвичай виділяють невелику кількість крові в просвіт кишки.

Колоноскопія. Дослідження проводиться за допомогою колоноскопа (тонкої, гнучкої трубки, забезпеченої лампочкою). Дослідження має найбільшу точність, дозволяє виконати біопсію.

– Дослідження за допомогою барієвої клізми і контрастування повітрям. Сульфат барію, застосовується для часткового заповнення і розширення товстої кишки.

– Віртуальна колоноскопія. При цьому методі не застосовують контрастну речовину. Вводиться лише повітря для розширення товстої кишки.

-Біопсія. Дозволяє достовірно стверджувати, чи є в даному випадку рак або ні (дослідження тканин, клітин, органів, узятих прижиттєво з організму з використанням спеціальних барвників і мікроскопа).

Ректороманоскопія. Метод діагностики, при якому робиться візуальний огляд прямої кишки, ректосигмоїдного переходу і дистальних відділів сигмовидної кишки. Дослідження здійснюється за допомогою спеціального приладу, що є трубкою з джерелом світла. На сьогодні цей метод діагностики використовують для повторного дослідження пухлин прямої кишки (наприклад, при необхідності виконання повторної біопсії або визначення відстані до пухлини від анусу).

Іригоскопія. Рентгенологічне дослідження, в ході якого виконують декілька знімків ободової кишки. Для того, щоб кишку було видно на рентгенівському знімку, її заповнюють рентгенконтрастною речовиною (вводять за допомогою клізми). Перший знімок робиться при наповненій кишці. Після звільнення кишки її роздувають повітрям і повторюють знімки. Це дослідження дозволяє виявити і достовірно визначити локалізацію пухлини.

Гастроскопія. (Повинна виконуватися усім пацієнтам з колоректальним раком) не лише для виключення синхронного ураження шлунку, але і для виявлення (і при необхідності подальшого лікування) гастриту і виразкової хвороби пацієнтам, у рамках передопераційної підготовки і лікування.

-Комп’ютерна томографія (КТ). Рентгенівське сканування якої-небудь анатомічної області, в результаті якого робиться безліч знімків з невеликим інтервалом. Пацієнтам з пухлиною ободової кишки показано виконання комп’ютерної томографії двох областей – черевної порожнини і грудної клітки, причому дослідження черевної порожнини обов’язково має бути виконане з внутрішньовенним контрастуванням. Це дослідження дозволяє визначити поширення пухлини, запідозрити наявність уражених пухлинними клітинами лімфатичних вузлів, виявити віддалені метастази. Крім того, виконана на основі КТ 3d-реконструкція будови судин дозволяє запланувати хід операції з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Комп’ютерна томографія проводиться у відділенні променевої діагностики.

ПЕТ-КТ(Позитронно-емісійна комп’ютерна томографія. Це дослідження схоже на звичайну томографію, але проводиться з використанням особливої контрастної речовини, яку буде видно на знімках. В тих тканинах, в яких відбувається посилений обмін речовин. Деякі органи в нормі накопичують контраст, наприклад, сечовий міхур, нирки та головний мозок, але для пухлинних клітин особливо характерний прискорений обмін речовин, тому це дослідження дозволяє побачити навіть найменші пухлинні відсіви – як в лімфатичні вузли, так і в інші органи.

УЗД та рентгенографія черевної порожнини. Не є стандартом для діагностики пухлин ободової кишки і визначення стадії пухлинного процесу, але застосовується для діагностики гострих ускладнень раку ободової кишки.

МРТ органівчеревної порожнини. Не є стандартним дослідженням для пухлин ободової кишки, але у разі метастатичного ураження печінки (чи на його підозри) потрібна для визначення характеристик осередкових утворень в печінки і вирішення питання про подальшу тактику лікування.

Онкомаркери. Дослідження крові на онкомаркери (особливі речовини, що виробляються пухлиною) виконується усім пацієнтам з колоректальним раком. Найбільш інформативними для колоректального раку є онкомаркери: CA19-9 и РЕА.

-Канцероембріональний антиген (CEA)

-Гістопатологічне дослідження.

·У нашій установі представлені усі методи діагностики колоректального раку, включаючи малоінвазивну хірургію, окрім: ПЕТ-КТ( данне обстеження, при необхідності, можливо пройти у м. Київ)

У разі виявлення та підтвердження діагнозу – колоректальний рак, Вам необхідно буде наступне:

     -Діагностика( стандартна, при підозрі на колоректальний рак)

     -Контроль аналізів;

     -Передопераційна хіміотерапія(неадьювантна), якщо в вона рекомендована в окремому випадку)

     -операція (видалення пухлини хірургічним методом);

     -післяопераційна хіміотерапія(адьювантна), якщо в вона рекомендована в окремому випадку);

     -контроль аналізів;

     -реабілітація та дотримання всіх рекомендацій лікаря.